геліка

геліка
(лат. < грец. — завиток)
Невелика волюта у капітелі корінфського ордера.

Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — Київ. 2002.

Нужно сделать НИР?

Смотреть что такое "геліка" в других словарях:

  • гелікоїд — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • геліофіт — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • геліохімія — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • гелән — Һәрвакыт, еш. Өзлексез, туктаусыз 2. Бөтенләй, тулысынча. Барысы да монда гел читләр …   Татар теленең аңлатмалы сүзлеге

  • геліон — у, ч. Ядро Гелію – 4 (альфа частинка), що складається з двох протонів і двох нейтронів …   Український тлумачний словник

  • гелі — гели gels Gele драглеподібні дисперсні системи, з просторовою структурою, в якій дисперсна фаза утворює ґраткову порувату просторову структуру, заповнену рідким дисперсійним середовищем. Виникнення в об ємі рідини такої просторової сітки… …   Гірничий енциклопедичний словник

  • гел — рәв. 1. диал …   Татар теленең аңлатмалы сүзлеге

  • геліея — ї, ж. Суд присяжних у Стародавніх Афінах (6 5 ст. до н. е.) …   Український тлумачний словник

  • гелій — ю, ч. He. Одноатомний інертний газ, без кольору і запаху; у Всесвіті другий за поширенням елемент після Гідрогену …   Український тлумачний словник

  • гелікоїд — а, ч. Гвинтова поверхня, описана прямою, що обертається навколо нерухомої осі з незмінною кутовою швидкістю й одночасно переміщується вздовж осі обертання зі сталою швидкістю …   Український тлумачний словник

  • геліоліт — у, ч. Сонячний камінь – кислий плагіоклаз, а також калій натрійний польовий скалинець із золотистим полиском …   Український тлумачний словник

Книги

Другие книги по запросу «геліка» >>


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»